Положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти

22.11.2021   Administrator   Категорія: Система якості освіти

СХВАЛЕНО

на засіданні педагогічної ради Тернопільської класичної гімназії Тернопільської міської ради Тернопільської області

протокол № 14  від 16 червня  2021 р.

 

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Тернопільської класичної гімназії Тернопільської міської ради Тернопільської області

від  16 червня 2021 року № __109___

 

 

 

 

ПОЛОЖЕННЯ

про внутрішню систему забезпечення якості освіти

Тернопільської класичної гімназії

Тернопільської міської ради

Тернопільської області

 

І. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

 

  1. Внутрішня система забезпечення якості освіти – це сукупність умов, процедур і заходів у закладі, що забезпечують ефективність освітніх та управлінських процесів, які безпосередньо впливають на якість результатів навчання здобувачів освіти, забезпечують формування їхніх ключових компетентностей, а також сприяють усебічному розвитку особистості учнів. 

Внутрішня система забезпечення якості освітньої діяльності та якості загальної середньої освіти інтегрована в загальну систему управління якістю освіти Тернопільської класичної гімназії (далі - гімназія). Вона має гарантувати якість освітньої діяльності і забезпечувати стабільне виконання нею вимог чинного законодавства, державних та галузевих стандартів освіти.

  1. Положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти у Тернопільській класичній гімназії Тернопільської міської ради Тернопільської області (далі - Положення про внутрішню систему) розроблено відповідно до Законів України «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту», наказу МОН України № 1480 від 30.11.2020 р. «Методичні рекомендації з питань формування внутрішньої системи забезпечення якості освіти у закладах загальної середньої освіти».

1.3. Цілі розбудови та функціонування системи забезпечення якості освіти у закладі:

- гарантувати якість освіти;

- реалізовувати вимоги чинного законодавства, державних стандартів освіти;

- формувати довіру суспільства до системи освіти, закладу, органів управління закладу;

- надавати допомогу суб’єктам освітньої діяльності у підвищенні якості освіти;

- підвищувати якість освітніх послуг і забезпечувати довіру до результатів навчання;

- створювати умови навчання та праці, які забезпечують партнерство учасників освітнього процесу;

- отримувати постійний зворотній зв'язок від учасників освітнього процесу щодо якості освіти, відзначати успішні практики та вчасно реагувати на виявлені проблеми;

- приймати обґрунтовані управлінські рішення, які спрямовані на підвищення якості освіти та освітньої діяльності;

- вдосконалювати освітнє середовище, систему оцінювання здобувачів освіти, педагогічну діяльність, управлінські процеси закладу освіти;

- забезпечувати прозорість діяльності закладу і готовність до змін в інтересах учасників освітнього процесу.

1.4. Внутрішня система забезпечення якості освіти у Тернопільській класичній гімназії містить наступні компоненти:

1)  загальні положення;

2)  стратегія та процедури забезпечення якості освіти;

3) механізм розробки, затвердження, моніторингу та періодичного перегляду освітніх програм;

4)  система та механізми забезпечення академічної доброчесності;

5) критерії, правила і процедури оцінювання здобувачів освіти;

6) заходи, спрямовані на вдосконалення фахової майстерності педагогічних працівників;

7) критерії, правила і процедури оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників;

8) критерії, правила і процедури оцінювання управлінської діяльності керівних працівників;

9) забезпечення наявності необхідних ресурсів для організації освітнього процесу, в тому числі для самостійної роботи учнів;

10) забезпечення наявності інформаційних систем для ефективного управління освітньою діяльністю;

11) безпечне освітнє середовище закладу;

12) створення в закладі інклюзивного освітнього середовища, універсального дизайну та розумного пристосування;

13) забезпечення публічності інформації про діяльність закладу.

1.5. Положення про внутрішню систему гімназії визначає напрями здійснення оцінювання освітніх і управлінських процесів закладу:

- освітнє середовище;

- система оцінювання освітньої діяльності здобувачів освіти;

- педагогічна діяльність педагогічних працівників закладу;

- управлінські процеси закладу освіти.

1.6.Положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти

- схвалюється педагогічною радою, яка має право вносити в нього зміни та доповнення,

- затверджується керівником закладу;

- розміщується на вебсайті гімназії.

 

 

ІІ. СТРАТЕГІЯ ТА ПРОЦЕДУРИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ ОСВІТИ

 

  1. Стратегія (політика) забезпечення якості освіти орієнтована на забезпечення:

- відповідності результатів навчання учнів державним стандартам освіти;

- партнерства у навчанні та професійній взаємодії;

- недискримінації, запобігання та протидії булінгу;

- академічної доброчесності під час навчання, викладання та провадження наукової (творчої) діяльності;

- прозорості та інформаційної відкритості діяльності закладу;

- умов для безперервного професійного зростання педагогічних працівників;

- справедливого та об'єктивного оцінювання результатів навчання здобувачів освіти, а також професійної діяльності педагогічних працівників;

- умов для реалізації індивідуальних освітніх траєкторій учнів (у разі потреби);

- академічної свободи педагогічних працівників.

2.2. Контроль і аналіз стану сформованості та функціонування внутрішньої системи здійснюється в процесі самооцінювання якості освітньої діяльності та якості освіти.

Для оцінювання виконання (вимірювання) вимог/правил необхідно визначити:

- критерії (підстави для оцінювання);

- індикатори (показники, що відображають стан об'єктів спостереження, їх якісні або кількісні характеристики);

- методи збору відповідної інформації, яка підлягає аналізу та оцінюванню.

Самооцінювання може здійснюватись відповідно до таких моделей:

- щорічне комплексне самооцінювання (за всіма компонентами внутрішньої системи);

- щорічне (періодичне) самооцінювання за певними напрямами освітньої діяльності;

- щорічне комплексне самооцінювання за окремими рівнями освіти, на яких заклад освіти провадить освітню діяльність (початкова, базова, профільна середня освіта);

- інша модель, визначена закладом.

Інформацією, яка підлягає аналізу під час самооцінювання, можуть бути результати внутрішніх моніторингів освітніх і управлінських процесів закладу освіти, а також зовнішніх моніторингів, проведених органами управління у сфері освіти, міжнародними установами, громадськими організаціями тощо.

Алгоритм організації самооцінювання:

- збір та аналіз інформації, отриманої за допомогою під час спостереження, опитування та вивчення документації;

- узагальнення результатів самооцінювання освітніх і управлінських процесів закладу освіти;

- обговорення та оприлюднення результатів самооцінювання освітніх і управлінських процесів закладу освіти.

2.3. Система та механізми проведення внутрішнього моніторингу якості освіти у закладі визначається Положенням про проведення внутрішнього моніторингу якості освіти у Тернопільській класичної гімназії, погодженим педагогічною радою (протокол №4 від 20.02.2020 р.) та затвердженим директором гімназії (наказ №33 від 21.02.2020 р.)

 

ІІІ. МЕХАНІЗМ РОЗРОБКИ, ЗАТВЕРДЖЕННЯ, МОНІТОРИНГУ ТА ПЕРІОДИЧНОГО ПЕРЕГЛЯДУ ОСВІТНІХ ПРОГРАМ

 

3.1. Стандарт забезпечення якості загальної середньої освіти – це нормативний документ, який регламентує діяльність адміністрації, вчителів та учнів із забезпечення якості освіти та визначає міру їхньоївідповідальності.

Стандарти загальної середньої освіти для кожного освітнього рівня розробляє і затверджує Міністерство освіти і науки України.

Усі вимоги стандарту із забезпечення якості освіти загальні й застосовуються в усіх структурних підрозділах закладу освіти.

3.2. Відповідно до Типових освітніх програм, стандартів освіти відповідного рівня (затверджених МОН України) заклад розробляє власну освітню програму та навчальний план. Навчальний план є нормативним документом, який визначає зміст навчання та регламентує організацію освітнього процесу. Освітня програма закладу освіти схвалюється педагогічною радою та затверджується директором.

 

ІV. СИСТЕМА ТА МЕХАНІЗМИ  ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ АКАДЕМІЧНОЇ ДОБРОЧЕСНОСТІ

 

Система та механізми забезпечення академічної доброчесності визначається спеціальним Положенням про академічну доброчесність учасників освітнього процесу Тернопільської класичної гімназії, схваленим педагогічною радою (протокол №7 від 28.12.2020 р.) та затвердженим директором гімназії.

 

V. КРИТЕРІЇ, ПРАВИЛА І ПРОЦЕДУРИ ОЦІНЮВАННЯ ЗДОБУВАЧІВ ОСВІТИ

 

5.1. Метою повної загальної середньої освіти є всебічний розвиток, виховання і соціалізація особистості, яка здатна до життя в суспільстві та цивілізованої взаємодії з природою, має прагнення до самовдосконалення і навчання впродовж життя, готова до свідомого життєвого вибору та самореалізації, відповідальності, трудової діяльності та громадянської активності. Зміст освіти ґрунтується на компетентнісному та особистісно орієнтованому підходах до навчання. Компетентнісна освіта зорієнтована на практичні результати, досвід особистої діяльності, формування ціннісних переконань учнів.  Метою навчання мають бути сформовані компетентності, як загальна здатність, що базується на знаннях, досвіді та цінностях особистості. Оцінювання має ґрунтуватися на позитивному принципі, що передусім передбачає урахування динаміки особистісного розвитку і зростання рівня навчальних досягнень учня.

Вимоги до обов’язкових результатів навчання визначаються з урахуванням компетентнісного підходу до навчання, в основу якого покладено ключові компетентності:

- вільне володіння державною мовою;

- здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами;

- математична компетентність;

- компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій;

- інноваційність;

- екологічна компетентність;

- інформаційно-комунікаційна компетентність;

- навчання впродовж життя;

- громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, з усвідомленням рівних прав і можливостей;

- культурна компетентність;

- підприємливість та фінансова грамотність;

- інші компетентності, передбачені стандартом освіти.

5.2. Заклад освіти регулярно контролює й оцінює показники, пов’язані з внутрішнім забезпеченням якості загальної середньої освіти, використовуючи системи контролю, що дозволяє оцінювати якість надання послуг у сфері освіти та їх відповідність встановленим вимогам.

5.3. Внутрішня система моніторингу рівня знань учнів діє відповідно до нормативних документів:

- Положення про академічну доброчесність учасників освітнього процесу Тернопільської класичної гімназії;

- Положення про проведення внутрішнього моніторингу якості освіти у Тернопільській класичній гімназії Тернопільської міської ради Тернопільської області;

- Порядку проведення державної підсумкової атестації;

- інших чинних нормативних документів.

5.4. Кожен здобувач освіти має право на справедливе, неупереджене, об’єктивне, незалежне, недискримінаційне та доброчесне оцінювання результатів його навчання незалежно від виду та форми здобуття ним освіти.

5.5. Основними видами оцінювання результатів навчання учнів є формувальне, поточне, підсумкове (тематичне, семестрове, річне) оцінювання, державна підсумкова атестація, зовнішнє незалежне оцінювання.

Формувальне, поточне та підсумкове оцінювання результатів навчання учнів на предмет їх відповідності вимогам навчальної програми, вибір форм, змісту та способу оцінювання здійснюють педагогічні працівники закладу освіти.

Метою формувального оцінювання є відстеження особистісного розвитку учнів, процесу опанування ними навчального досвіду як основи компетентності, забезпечення індивідуальної траєкторії розвитку особистості. Об'єктами формувального оцінювання є процес навчання учнів, а також результат навчальної діяльності на певному етапі навчання.

Поточне оцінювання – це процес встановлення рівня навчальних досягнень учня в оволодінні змістом предмета, уміннями та навичками відповідно до вимог навчальних програм. Об’єктом поточного оцінювання рівня навчальних досягнень учнів є знання, вміння та навички, самостійність оцінних суджень, досвід творчої діяльності та емоційно-ціннісного ставлення до навколишньої дійсності. Поточне оцінювання здійснюється у процесі вивчення теми. Інформація, отримана на підставі поточного контролю, є основною для коригування роботи вчителя на уроці.

Тематичному оцінюванню навчальних досягнень підлягають результати вивчення теми (розділу). При виставленні тематичної оцінки враховуються всі види навчальної діяльності, що підлягали оцінюванню упродовж вивчення теми (поточні оцінки, оцінки за різні види навчальних робіт (практичні, лабораторні, самостійні, творчі, контрольні) та навчальну активність школярів.

Семестрове оцінювання здійснюється на підставі тематичних оцінок. При цьому мають враховуватися динаміка особистих навчальних досягнень учня (учениці) з предмета протягом семестру, важливість теми, тривалість її вивчення, складність змісту тощо.

Річне оцінювання здійснюється на підставі семестрових або скоригованих семестрових оцінок. Річна оцінка не обов’язково є середнім арифметичним від оцінок за І та ІІ семестри. При виставленні річної оцінки мають враховуватися: динаміка особистих навчальних досягнень учня (учениці) з предмета протягом року; важливість тем, які вивчались у І та ІІ семестрах, тривалість їх вивчення, складність змісту, рівень узагальнення й уміння застосовувати набуті протягом навчального року знання тощо.

Відповідно до чинних нормативних актів, і семестрова,  і річна оцінки можуть підлягати коригуванню (п.3.2. Інструкції з ведення класного журналу 5-11(12) класів загальноосвітніх навчальних закладів, наказ МОН України від 03.06.2006 №496; Порядку переведення учнів закладу загальної середньої освіти на наступний рік навчання, наказ МОН України 14.07.2015 р. №762 (у редакції наказу  Міністерства освіти і науки України від 08 травня 2019 р. №621), зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30.07.2015  № 924/27369).

5.6. Державна підсумкова атестація учнів – це форма контролю відповідності результатів навчання здобувачів освіти вимогам державних стандартів загальної середньої освіти на відповідному рівні освіти (початкової, базової середньої чи профільної середньої освіти). Атестація може проводитися в закладі освіти або у формі зовнішнього незалежного оцінювання.

Зміст, форми і порядок проведення державної підсумкової атестації визначаються і затверджуються центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки. Результати атестації оцінюються відповідно до критеріїв оцінювання результатів навчання, затверджених Міністерством освіти і науки України та не враховуються під час виставлення річних оцінок із навчальних предметів.

5.7. Показники внутрішньої системи якості освіти закладу (рівня навченості здобувачів освіти): рівень успішності учнів, кількість переможців всеукраїнських предметних олімпіад, МАНУ, творчих та інтелектуальних конкурсів, результативність працевлаштування випускників, рейтинг закладу освіти серед шкіл м. Тернополя, Тернопільської області, України.

5.8. Основними функціями оцінювання навчальних досягнень учнів є:

- контролююча – визначає рівень досягнень кожного учня, готовність до засвоєння нового матеріалу, що дає змогу вчителеві відповідно планувати й викладати навчальний матеріал;

- навчальна – сприяє повторенню, уточненню й поглибленню знань, їх систематизації, вдосконаленню умінь та навичок;

- діагностико-коригувальна – з'ясовує причини труднощів, які виникають в учня в процесі навчання; виявляє прогалини у  засвоєному, вносить корективи, спрямовані на їх усунення;

- стимулювально-мотиваційна – формує позитивні мотиви навчання;

- виховна – сприяє формуванню умінь відповідально й зосереджено працювати, застосовувати прийоми контролю й самоконтролю, рефлексії навчальної діяльності.

  1. .9. Об’єктивність і точність оцінювання навчальних досягнень учнів забезпечуються такими критеріями:

- характеристики       відповіді учня: правильність, логічність, обґрунтованість, цілісність;

- якість знань: повнота, глибина, гнучкість, системність,міцність;

- сформованість ключових і предметних компетентностей;

- рівень володіння розумовими операціями: вміння аналізувати, синтезувати, порівнювати, абстрагувати, класифікувати, узагальнювати, робити висновкитощо;

- досвід творчої діяльності: вміння виявляти проблеми та розв'язувати їх, формулюватигіпотези;

- самостійність оцінних суджень.

Характеристики якості знань взаємопов'язані між собою і доповнюють одна одну:

- повнота знань – кількість знань, визначених навчальною програмою;

- глибина знань – усвідомленість існуючих зв'язків між групами знань;

- гнучкість знань – уміння учнів застосовувати набуті знання у стандартних і нестандартних ситуаціях; знаходити варіативні способи використання знань; уміння комбінувати новий спосіб діяльності із вже відомих;

- системність знань – усвідомлення структури знань, їх ієрархії і послідовності, тобто усвідомлення одних знань як базових для інших;

- міцність знань – тривалість збереження їх в пам'яті, відтворення їх в необхідних ситуаціях.

5.10. Система та загальні критерії оцінювання результатів навчання учнів визначаються центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.

 

VІ. ЗАХОДИ, СПРЯМОВАНІ НА ВДОСКОНАЛЕННЯ ФАХОВОЇ МАЙСТЕРНОСТІ ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ

 

  1. Організація підвищення кваліфікації педагогічних працівників закладу здійснюється відповідно до Порядку підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників (затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 р. №800, із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ №1133 від 27.12.2019).
  2. Метою підвищення кваліфікації педагогічних працівників є набуття нових та/або вдосконалення раніше набутих компетентностей, їх професійний розвиток, відповідно до державної політики у галузі освіти та забезпечення якості освіти.
  3. Педагогічні працівники зобов’язані постійно (щороку) підвищувати свою кваліфікацію. Загальний обсяг підвищення кваліфікації педагогічних працівників не може бути менше ніж 150 годин на п’ять років, з яких не менше 10% загальної кількості годин обов’язково повинні бути спрямовані на вдосконалення знань, вмінь і практичних навичок у частині роботи з учнями з особливими освітніми потребами.  
  4. Основними напрямами підвищення кваліфікації є:

- розвиток професійних компетентностей (знання навчального предмета, фахових методик, технологій);

- формування у здобувачів освіти спільних для ключових компетентностей вмінь, визначених частиною першою статті 12 Закону України “Про освіту”;

- психолого-фізіологічні особливості здобувачів освіти певного віку, основи андрагогіки;

- створення безпечного та інклюзивного освітнього середовища, особливості (специфіка) інклюзивного навчання, забезпечення додаткової підтримки в освітньому процесі дітей з особливими освітніми потребами;

- використання інформаційно-комунікативних та цифрових технологій в освітньому процесі, включаючи електронне навчання, інформаційну та кібернетичну безпеку;

- мовленнєва, цифрова, комунікаційна, інклюзивна, емоційно-етична компетентність;

- розвиток управлінської компетентності (для керівників закладів освіти, науково-методичних установ та їх заступників) тощо.

  1. Педагогічні працівники можуть підвищувати кваліфікацію за різними формами, видами. У разі викладання декількох навчальних предметів (дисциплін) педагогічні працівники самостійно обирають послідовність підвищення кваліфікації за певними напрямами у міжатестаційний період в межах загального обсягу (тривалості) підвищення кваліфікації, визначеного законодавством.
  2. Формами підвищення кваліфікації є інституційна (очна (денна, вечірня), заочна, дистанційна, мережева), дуальна, на робочому місці, на виробництві тощо. Форми підвищення кваліфікації можуть поєднуватись.
  3. Педагогічні працівники з урахуванням результатів самооцінювання власних професійних (фахових і загальних) компетентностей і педагогічної майстерності, визначення професійних потреб та відповідно до посадових обов’язків самостійно обирають конкретні види, форми, напрями та суб’єктів надання освітніх послуг з підвищення кваліфікації.
  4. Планування підвищення кваліфікації працівників закладу освіти здійснюється двома етапами.

На першому етапі здійснюється перспективне планування у поточному році на наступний календарний рік шляхом затвердження педагогічною радою орієнтовного плану підвищення кваліфікації, який формується з урахуванням пропозицій педагогічних працівників і оприлюднюється на інформаційному стенді закладу освіти та на його веб-сайті щороку протягом двох робочих днів з дня його затвердження, але не пізніше 25 грудня поточного року.

Другий етап планування розпочинається після затвердження в установленому порядку кошторису закладу освіти на відповідний рік. Керівник закладу (уповноважені ними особи) невідкладно оприлюднюють загальний обсяг коштів, передбачений для підвищення кваліфікації працівників закладу освіти, які мають право на підвищення кваліфікації за рахунок коштів державного та/або місцевого бюджетів, а також за рахунок інших коштів, передбачених у кошторисі закладу освіти для підвищення кваліфікації. Протягом наступних 15 календарних днів з дня отримання зазначеної інформації кожен педагогічний, подає керівникові закладу (уповноваженій ним особі) пропозицію до плану підвищення кваліфікації на відповідний рік, яка містить інформацію про тему (напрям, найменування) відповідної програми (курсу, лекції, модуля тощо), форми, обсяг (тривалість), суб’єкта (суб’єктів) підвищення кваліфікації (із зазначенням інформації, визначеної цим Порядком), вартість підвищення кваліфікації (у разі встановлення) або про безоплатний характер надання такої освітньої послуги.

З метою формування плану підвищення кваліфікації закладу на поточний рік пропозиції педагогічних працівників розглядаються педагогічною радою та затверджує план підвищення кваліфікації на відповідний рік в межах коштів, затверджених у кошторисі закладу освіти за всіма джерелами надходжень на підвищення кваліфікації на відповідний рік (за винятком коштів самостійного фінансування підвищення кваліфікації педагогічними працівниками). За згодою педагогічного працівника, його пропозиція може бути уточнена або змінена, зокрема з урахуванням обсягу видатків, передбачених на підвищення кваліфікації.

У разі невідповідності пропозиції вимогам, визначеним абзацом третім пункту 17 цього Порядку, така пропозиція не розглядається.

  1. Педагогічні працівники мають право на підвищення кваліфікації поза межами плану підвищення кваліфікації закладу на відповідний рік згідно Порядку підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників.
  2. Підвищення кваліфікації педагогічних працівників здійснюється за такими видами:
    • навчання за програмою підвищення кваліфікації;
    • стажування;
    • участь у семінарах, практикумах, тренінгах, вебінарах, майстер-класах тощо.
  3. Окремі види діяльності педагогічних працівників (участь у програмах академічної мобільності, наукове стажування, самоосвіта, здобуття наукового ступеня, вищої освіти, а також участь у семінарах, практикумах, тренінгах, вебінарах, майстер-класах тощо), що провадилася поза межами плану підвищення кваліфікації закладу освіти, можуть бути визнані як підвищення кваліфікації відповідно до Порядку підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 р. № 800.
  4. Підвищення кваліфікації педагогічних працівників шляхом їх участі у семінарах, практикумах, тренінгах, вебінарах, майстер-класах тощо здійснюється відповідно до річного плану підвищення кваліфікації школи та не потребує визнання його педагогічною радою.

План підвищення кваліфікації може бути змінено протягом року в порядку, визначеному педагогічною радою.

За погодженням педагогічного працівника, директора (заступника директора) і суб’єкта підвищення кваліфікації строки (графік) підвищення кваліфікації такого працівника протягом відповідного року можуть бути уточнені без внесення змін до плану підвищення кваліфікації.

  1. На підставі плану підвищення кваліфікації директор гімназії (заступник директора) забезпечує укладення між закладом та суб’єктом (суб’єктами) підвищення кваліфікації договору про надання освітніх послуг з підвищення кваліфікації на відповідний рік. 
  2. Результати підвищення кваліфікації у суб’єктів підвищення кваліфікації, що мають ліцензію на підвищення кваліфікації або провадять освітню діяльність за акредитованою освітньою програмою, не потребують окремого визнання чи підтвердження. Результати підвищення кваліфікації у інших суб’єктів підвищення кваліфікації визнаються рішенням педагогічної ради закладу.

Педагогічний або науково-педагогічний працівник протягом одного місяця після завершення підвищення кваліфікації подає до педагогічної ради закладу освіти клопотання про визнання результатів підвищення кваліфікації та документ про проходження підвищення кваліфікації.

Клопотання протягом місяця з дня його подання розглядається на засіданні педагогічної ради закладу.

Для визнання результатів підвищення кваліфікації педагогічна рада заслуховує педагогічного працівника щодо якості виконання програми підвищення кваліфікації, результатів підвищення кваліфікації, дотримання суб’єктом підвищення кваліфікації умов договору та повинна прийняти рішення про:

- визнання результатів підвищення кваліфікації;

- невизнання результатів підвищення кваліфікації.

У разі невизнання результатів підвищення кваліфікації педагогічна (вчена) рада закладу освіти може надати рекомендації педагогічному працівнику щодо повторного підвищення кваліфікації у інших суб’єктів підвищення кваліфікації та/або прийняти рішення щодо неможливості подальшого включення такого суб’єкта підвищення кваліфікації до плану підвищення кваліфікації закладу освіти до вжиття ним дієвих заходів з підвищення якості надання освітніх послуг.

6.15. Для вдосконалення фахової майстерності, підвищення професійного потенціалу педагогічних працівників закладу передбачається:

- організація педагогічної інтернатури;

- сприяння участі у фахових конкурсах;

- залучення педагогів до участі у методичних заходах гімназійного, міського, обласного, всеукраїнського, міжнародного рівнів.

 

VІІ. КРИТЕРІЇ, ПРАВИЛА І ПРОЦЕДУРИ ОЦІНЮВАННЯ ПЕДАГОГІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ

 

7.1. Вимоги до педагогічних працівників закладу встановлюються у відповідності до Закону України «Про освіту» (розділ VІІ),  «Про повну загальну середню освіту», «Професійним стандартом за професіями «Вчитель початкових класів закладу загальної середньої освіти», «Вчитель закладу загальної середньої освіти», «Вчитель з початкової освіти (з дипломом молодшого спеціаліста)» (наказ Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України  від 23.12.2020 р. №2736), інших нормативних документів.

7.2. Мета професійної діяльності вчителя полягає в організації навчання та виховання учнів під час здобуття ними повної загальної середньої освіти шляхом формування у них ключових компетентностей і світогляду на основі загальнолюдських і національних цінностей, а також розвитку інтелектуальних, творчих і фізичних здібностей, необхідних для успішної самореалізації та продовження навчання.

7.3. Процедура оцінювання педагогічної діяльності педагогічного працівника включає в себе атестацію та сертифікацію.

Атестація педагогічних працівників відбувається відповідно до Типового положення про атестацію педагогічних працівників. Це система заходів, спрямованих на всебічне та комплексне оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників. За результатами атестації визначається відповідність педагогічного працівника займаній посаді, присвоюються кваліфікаційні категорії, педагогічні звання. Перелік категорій і педагогічних звань педагогічних працівників визначається Кабінетом Міністрів України.

Атестація педагогічних працівників може бути черговою або позачерговою. Педагогічний працівник проходить чергову атестацію не менше одного разу на п’ять років, крім випадків, передбачених законодавством.

Необхідною умовою атестації вчителя є проходження ним підвищення кваліфікації у міжатестаційний період.

Кваліфікаційні вимоги до вчителів, яким присвоюється певна кваліфікаційна категорія (спеціаліст, спеціаліст другої категорії, спеціаліст першої категорії, спеціаліст вищої категорії) та педагогічні звання визначено Орієнтовним описом професійних компетентностей вчителя відповідно до кваліфікаційних категорій педагогічних працівників (пункт 7 Професійного стандарту).

Рішення атестаційної комісії може бути підставою для звільнення педагогічного працівника з роботи у порядку, встановленому законодавством. Положення про атестацію педагогічних працівників затверджує центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки.

7.4. Сертифікація педагогічних працівників – це зовнішнє оцінювання професійних компетентностей педагогічного працівника (у тому числі з педагогіки та психології, практичних вмінь застосування сучасних методів і технологій навчання), що здійснюється шляхом незалежного тестування, самооцінювання та вивчення практичного досвіду роботи. Сертифікація педагогічного працівника відбувається на добровільних засадах виключно за його ініціативою.

Положення про сертифікацію педагогічних працівників розробляються центральними органами виконавчої влади, до сфери управління яких належать заклади освіти, та затверджуються Кабінетом Міністрів України.

 

VІІІ. КРИТЕРІЇ, ПРАВИЛА І ПРОЦЕДУРИ ОЦІНЮВАННЯ УПРАВЛІНСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ КЕРІВНИХ ПРАЦІВНИКІВ

 

8.1. Формою контролю за діяльністю адміністрації закладу є атестація.

Ефективність управлінської діяльності керівника під час атестації визначається за критеріями:

         - компетентність, саморозвиток та самовдосконалення керівника у сфері управлінської діяльності;

- стратегічне планування базується на положеннях концепції розвитку закладу освіти, висновках аналізу та самоаналізу результатів діяльності;

- річне планування формується на стратегічних засадах розвитку закладу;

- здійснення аналізу і оцінки ефективності реалізації планів, проєктів;

- забезпечення професійного розвитку вчителів, методичного супроводу молодих спеціалістів;

- поширення позитивної інформації про заклад;

- створення повноцінних умов функціонування закладу (безпечні та гігієнічні);

- застосування ІКТ-технологій у освітньому процесі;

- забезпечення якості освіти через взаємодію всіх учасників освітнього процесу;

- позитивна оцінка компетентності директора з боку працівників.

8.2. Ділові та особистісні якості керівників визначаються за критеріями:

- цілеспрямованість та саморозвиток;

- компетентність;

- динамічність та самокритичність;

- управлінська етика;

- прогностичність та аналітичність;

- креативність, здатність до інноваційного пошуку;

- здатність приймати своєчасне рішення та брати на себе відповідальність за результат діяльності.

8.3. Механізм функціонування системи забезпечення якості освіти у Тернопільській класичній гімназії включає послідовну підготовку та практичну реалізацію наступних етапів управління:

  • планування (аналіз сучасного стану освітньої діяльності та освітнього процесу; визначення сильних сторін і проблем у розвитку; визначення пріоритетних цілей та розробка планів їх реалізації);
  • організацію (переформатування/створення організаційної структури для досягнення поставлених цілей; визначення, розподіл та розмежування повноважень із метою координування та взаємодії у процесі виконання завдань);
  • контроль (розробка процедур вимірювання та зіставлення отриманих результатів зі стандартами);
  • коригування (визначення та реалізація необхідних дій та заходів, націлених на стимулювання процесу досягнення максимальної відповідності стандартам).
    1. Процедура управління процесом забезпечення якості освіти включає:

- ухвалення рішення про початок формування системи внутрішнього забезпечення якості освіти та якості освітньої діяльності;

- призначення відповідальних за розробку, впровадження та функціонування внутрішньої системи забезпечення якості освіти;

- навчання педагогічних працівників правилам і процедурам впровадження внутрішньої системи забезпечення якості освіти;

- формування та підготовка аналітичної групи з визначення ефективності впровадження та функціонування внутрішньої системи забезпечення якості освіти на окремих етапах та у цілому;

- формування політики та цілей у сфері якості (на перспективу, навчальний рік тощо);

- визначення видів діяльності та процесів у рамках складових внутрішньої системи забезпечення якості освіти;

- розробка процедур для визначених процесів (дій, заходів) (внутрішні нормативні основи закладу освіти);

- визначення та розвиток системи моніторингу якості в закладі;

- удосконалення системи аналізу та прийняття підсумкових рішень.

8.5. Відповідальні за впровадження та вдосконалення системи забезпечення якості освіти та якості освітньої діяльності є адміністрація, педагогічні працівники, методичні спільноти шляхом узгодженості (координації) діяльності щодо забезпечення необхідного рівня якості освітнього процесу.

8.6. З метою позитивного впливу на якість освіти необхідним є організаційний компонент у процесі формування внутрішньої системи, а саме:

  • проведення заходів щодо навчання адміністративних та педагогічних працівників школи навичкам роботи щодо забезпечення якості освітнього процесу, підвищення оцінної культури педагогів;
  • розширенні зв’язків закладу освіти з іншими освітніми установами, науковими організаціями, що спеціалізуються на вирішенні проблем управління якістю освіти.

8.7. Критерії ефективності управлінської діяльності щодо забезпечення функціонування внутрішньої системи забезпечення якості освіти:

  • наявність нормативних документів, де закріплені вимоги за якістю освітнього процесу (модель випускника, освітня програма);
  • оптимальність та дієвість управлінських рішень;
  • керованість процесу управління забезпеченням функціонування внутрішньої системи забезпечення якості освіти (наявність підрозділу або посадової особи, які відповідають за управління якістю освітнього процесу);
  • формування освітньої програми закладу освіти (раціональність використання інваріантної, варіативної складової);
  • підвищення показника відповідності засвоєних здобувачами освіти рівня та обсягу знань, умінь, навичок, інших компетентностей вимогам стандартів освіти;
  • кореляція показників успішності з результатами державної підсумкової атестації, зовнішнього незалежного оцінювання;
  • наявність та ефективність системи стимулювання для досягнення високого рівня якості освітнього процесу.

 

ІХ. ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НЕОБХІДНИХ РЕСУРСІВ ДЛЯ ОРГАНІЗАЦІЇ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ, В ТОМУ ЧИСЛІ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ УЧНІВ

 

Забезпечення наявності необхідних ресурсів для організації освітнього процесу реалізується через процедури:

  • добору педагогічних кадрів;
  • сприяння організації роботи бібліотеки та соціально-психологічної служби;
  • ефективного використання інформаційних ресурсів (ресурси бібліотеки, створювані або використовувані педагогічними працівниками освітні ресурси, електронні засоби комунікації учасників освітнього процесу);
  • створення універсального дизайну навчальних приміщень, який буде максимально функціональним та мотивуючим до навчання;
  • розширення та вдосконалення бази технічних засобів навчання;
  • систематичного вивчення стану та розвитку матеріально-технічної бази;
  • організації роботи харчоблоку, створення належних умов для харчування учнів і працівників;
  • планування та здійснення заходів щодо утримання у належному стані будівлі, приміщень, обладнання;
  • утримання в належному стані системи опалення, електромережі, систем водопостачання та водовідведення;
  •  ініціювання перед засновником закладу освіти питань щодо розвитку матеріально-технічної бази.

 

Х. ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАЯВНОСТІ ІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМ ДЛЯ ЕФЕКТИВНОГО УПРАВЛІННЯ ОСВІТНЬОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ ЗАКЛАДУ

 

10.1. Однією з умов забезпечення якості освіти є упровадження інформаційно-комунікаційних технологій в управлінську та освітню діяльність закладу освіти.

Така діяльність проводиться у напрямках:

- впровадження інформаційних технологій в освітню та управлінську діяльність закладу освіти;

- комп’ютеризація освітнього процесу.

Перший із зазначених напрямів полягає у створенні оптимальних умов роботи учасників освітнього процесу, застосування ними програмного забезпечення, що допомагає систематизувати роботу суб’єктів управління закладом на усіх рівнях.

Другий напрям – це впровадження у освітній процес електронних засобів навчання, розробка і застосування електронного супроводу занять, самостійної  і виховної роботи та тестових програмних засобів.

10.2. Методологічною основою ІС є системний підхід, відповідно до якого система - це сукупність взаємопов'язаних об'єктів для досягнення загальної мети та має ряд властивостей:

- цілісність;

- забезпечення стійкості функціонування системи;

- адаптивність до змін зовнішнього середовища;

- здатність до навчання шляхом зміни структури системи відповідно до зміни мети системи.

10.3. Для ефективного управління освітнім процесом в закладі освіти створено інформаційно-освітнє середовище:

- використовується портал інформаційної системи управління освітою ІСУО;

- ведеться статистична звітність встановленого зразка;

- функціонує офіційний вебсайт закладу;

- поетапно впроваджується інформаційно-комунікаційна система «Єдина школа»;

- підключено гімназію до платформи G Suit for Education.

Інновації в управлінні закладом освіти на базі інформаційних технологій є ключовим механізмом, який дозволить створити переваги в конкурентному середовищі.

10.4. Основними заходами в розвитку інформатизації є:

- створення належної та ефективної інфраструктури;

- забезпечення відповідності інфраструктури стратегії розвитку закладу;

- використання сучасних інформаційних систем, мереж, ресурсів та інформаційних технологій.

 

ХІ. БЕЗПЕЧНЕ ОСВІТНЄ СЕРЕДОВИЩЕ ЗАКЛАДУ

 

У законодавстві загальні вимоги, які забезпечують безпечне освітнє середовище закладу регулює Закон «Про освіту». Права та обов’язки всіх учасників освітнього процесу визначаються в ньому у 53, 54 та 55 статтях.

Основні складові безпечного освітнього середовища:

- безпечні й комфортні умови навчання і праці;

- відсутність дискримінації та насильства;

- створення інклюзивного і мотивувального простору. Створення безпеки спрямоване на виконання такихзавдань:

- формування в учнів компетентностей, важливих для соціалізаціїособистості;

- впровадження демократичної культури, захист прав дитини формування демократичних цінностей;

- запобігання та протидія таким негативним явищам серед дітей та учнівської молоді як насильство, кібербулінг, булінгтощо;

- формування у дітей і підлітків життєвих навичок (психосоціальних компетентностей), які сприяють соціальній злагодженості, відновленню психологічноїрівноваги;

- запобігання та протидія торгівлі людьми, формування у школярів таких життєвих навичок, як спілкування, прийняття рішень, критичне мислення, управління емоціями, стресами та конфліктними ситуаціями, формування цінностей та набуття відповідних компетентностей;

- формування морально-етичних, соціальних, громадянських ціннісних орієнтирів, виховання національно свідомої, духовно багатої, фізично досконалоїособистості;

- профілактика девіантної поведінки, правопорушень та злочинності середнеповнолітніх;

- профілактика залежностей та шкідливих звичок, пропаганда здорового способу життя, збереження і зміцнення фізичного та психічного здоров’я як найвищої соціальноїцінності;

- формування творчого середовища, залучення учнів в позаурочний час до спорту, творчості, мистецтва, інших громадських заходів з метою їх позитивної самореалізації,соціалізації;

- розвиток творчої співпраці педагогічного колективу, учнів і батьків на засадах педагогікипартнерства.

 

ХІІ. СТВОРЕННЯ ІНКЛЮЗИВНОГО ОСВІТНЬОГО СЕРЕДОВИЩА, УНІВЕРСАЛЬНОГО ДИЗАЙНУ ТА РОЗУМНОГО ПРИСТОСУВАННЯ У ЗАКЛАДІ ОСВІТИ

 

12.1. Створення в закладі освіти інклюзивного освітнього середовища, універсального дизайну та розумного пристосування забезпечує реалізацію прав усіх учнів на освіту, їхню мотивацію до навчання, фізичну, психологічну та соціальну безпеку, комфортні умови праці та навчання.

  • що забезпечують інклюзивне середовище в закладі освіти:

- розроблення індивідуальних програм розвитку для осіб з особливими освітніми потребами,

- використання ресурсних кімнат,

- налагодження роботи команди психолого-педагогічного супроводу,

- моніторинг потреб учасників освітнього процесу для адаптації освітнього середовища тощо.

Універсальний дизайн закладу створюється на таких принципах:

1) рівність і доступність середовища для кожного: дизайн має бути призначений для використання особами з різними фізичними та когнітивними можливостями;

2) гнучкість у використанні середовища: дизайн пристосовано до потреб і можливостей користувачів; в організації освітнього процесу – це використання гнучких методів навчання, викладання, пристосування навчального матеріалу, програм до особливостей розвитку дитини

3) просте та зручне інтуїтивне використання: дизайн легко зрозуміти незалежно від знань, мовних навичок, життєвого  досвіду та віку;

4) сприйняття інформації з урахуванням різних сенсорних можливостей користувачів (використання світла, кольору, текстури);

5) терпимість до помилок користувачів: дизайн зводить до мінімуму небезпечні наслідки несподіваних і ненавмисних дій учасників освітнього процесу;

6) не призводить до втоми: дизайн розраховано на незначні фізичні ресурси користувачів;

7) наявність необхідного розміру і простору при підході, під’їзді, незважаючи на фізичні розміри, стан та мобільність користувача.

12.2. Організація інклюзивного навчання у закладі здійснюється у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.

На підставі письмових звернень батьків дітей з особливими освітніми потребами утворюють інклюзивні та/або спеціальні класи.

Потреба учня з особливими освітніми потребами в індивідуальній програмі розвитку, індивідуальному навчальному плані визначається згідно з висновком інклюзивно-ресурсного центру про комплексну психолого-педагогічну оцінку розвитку дитини з урахуванням Міжнародної класифікації функціонування, обмеження життєдіяльності та здоров’я дітей і підлітків.

12.3. Відповідно до індивідуальних особливостей освітньої діяльності для кожного учня з особливими освітніми потребами, який навчається в інклюзивному класі, у порядку, визначеному законодавством, складаються індивідуальна програма розвитку та індивідуальний навчальний план (за потреби).

Індивідуальна програма розвитку визначає перелік необхідних дитині психолого-педагогічних, корекційно-розвиткових послуг, що надаються індивідуально та/або в груповій формі.

12.4. Особистісно орієнтоване спрямування освітнього процесу для учня з особливими освітніми потребами забезпечує асистент вчителя.

В освітньому процесі соціальні потреби учнів з особливими освітніми потребами забезпечуються асистентом учня - соціальним робітником, одним із батьків учня або уповноваженою ними особою.

Для організації процесу навчання учнів з особливими освітніми потребами у закладі облаштовуються ресурсні кімнати та медіатеки за рахунок коштів державного та/або місцевих бюджетів, а також за рахунок інших джерел, не заборонених законодавством.

 

ХІІІ. ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПУБЛІЧНОСТІ ІНФОРМАЦІЇ ПРО ДІЯЛЬНІСТЬ ЗАКЛАДУ

 

13.1. Публічність інформації про діяльність гімназії забезпечується відповідно до вимог статті 30 Закону України «Про освіту».

  1. На офіційному сайті школи розміщується інформація, яка підлягає обов’язковому оприлюдненню, а саме:

- статут закладу освіти;

- ліцензії на провадження освітньої діяльності;

- структура та органи управління закладу освіти;

- кадровий склад закладу освіти;  

- освітні програми, що реалізуються в закладі освіти та перелік освітніх компонентів, що передбачені відповідною освітньою програмою;

- територія обслуговування, закріплена за закладом освіти його засновником;

- мова освітнього процесу;

- наявність вакантних посад, порядок і умови проведення конкурсу на їх заміщення (у разі його проведення);

- матеріально-технічне забезпечення закладу освіти (згідно з ліцензійними умовами);

- результати моніторингу якості освіти;

- річний звіт про діяльність закладу;

- фінансові звіти про надходження та використання всіх коштів;

- правила прийому до закладу освіти;

- інша інформація, що оприлюднюється за рішенням закладу освіти або на вимогу законодавства.

Інформація, що підлягає оприлюдненню на офіційному сайті, систематично поновлюється.

 

 

 

 

Поділіться з друзями:
Авторизація

                      

   Розклад дзвінків:

1-і початкові класи

1. 08.30-09.05

2. 09.25-10.00

3. 10.30-11.05

4. 11.35-12.10

5. 12.30-13.05

2-4-і початкові класи

1. 08.30-09.10 

2. 09.25-10.05

3. 10.30-11.10

4. 11.35-12.15

5. 12.30-13.10

І-VII гімназійні класи

1. 08.30-09.15

2. 09.25-10.10

3. 10.30-11.15

4. 11.35-12.20

5. 12.30-13.15

6. 13.25-14.10

7. 14.20-15.05

 

 

Структура 2021/2022 навчального року.

   І семестр: 01.09.2021 – 24.12.2021;

   ІІ семестр: 10.01.2022 – 07.06.2022;

       осінні канікули: 25.10.2021 – 31.10.2021;

       зимові канікули: 25.12.2021 - 09.01.2022;

       весняні канікули: 28.03.2022 - 03.04.2022.

 

”Національна
”Національна
Загальні новини