ОСВІТНЯ ПРОГРАМА Тернопільської класичної гімназії Тернопільської міської ради Тернопільської області на 2020/2021 навчальний рік 1-4 початковий клас

17.02.2021   Administrator   Категорія: Освітня програма

 

 

 

Розділ 1. Загальні положення освітньої програми для 1-4 класу
Початкова освіта – це перший рівень повної загальної середньої освіти,
який відповідає першому рівню Національної рамки кваліфікацій.
Метою початкової освіти є всебічний розвиток дитини, її талантів,
здібностей, компетентностей та наскрізних умінь відповідно до вікових та
індивідуальних психофізіологічних особливостей і потреб, формування
цінностей та розвиток самостійності, творчості, допитливості, що забезпечують
її готовність до життя в демократичному й інформаційному суспільстві,
продовження навчання в основній школі.
Реалізація мети початкової освіти ґрунтується на таких ціннісних
орієнтирах, як:
 визнання унікальності та обдарованості кожної дитини, що
забезпечується рівним доступом до освіти, забороною будь-яких форм
дискримінації або відокремлення дітей на основі попереднього відбору;
 цінність дитинства, що оберігається шляхом встановлення освітніх вимог,
які відповідають віковим особливостям дитини, визнання прав дитини на
навчання через діяльність, зокрема гру, обмеження обсягу домашніх
завдань для збільшення часу на рухову активність і творчість дитини;
 радість пізнання, що обумовлюється використанням в освітньому процесі
дослідницької та проєктної діяльності;
 розвиток вільної особистості шляхом підтримки самостійності,
незалежного мислення, оптимізму та впевненості в собі;
 міцного здоров’я та добробуту, яких можливо досягти шляхом
формування здорового способу життя і створення умов для гармонійного
фізичного та психоемоційного розвитку;
 забезпечення безпеки у результаті створення атмосфери довіри і
взаємоповаги, перетворення закладу освіти на безпечне місце, де
запобігають насильству і цькуванню, надають необхідну підтримку;
 утвердження людської гідності шляхом виховання чесності, відваги,
наполегливості, доброти, здатності до співчуття і співпереживання,
справедливості, поваги до прав людини (зокрема, права на життя,
здоров’я, власність, свободу слова тощо);
 плекання любові до рідного краю та української культури, шанобливе
ставлення до Української держави;
 формування активної громадянської позиції, відповідальності за своє
життя, розвиток громади та суспільства, збереження навколишнього
світу.
Досягнення цієї мети забезпечується шляхом формування ключових
компетентностей, необхідних кожній сучасній людині:
  вільне володіння державною мовою;
  здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та   
іноземними мовами;
 математична компетентність;
 компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій;
 інноваційність;
 
3
 
 екологічна компетентність;
 інформаційно-комунікаційна компетентність;
 навчання протягом життя;
 громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії,
справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя,
з усвідомленням рівних прав і можливостей;
 культурна компетентність;
 підприємливість та фінансова грамотність;
 інші компетентності, передбачені стандартом освіти.
Усі компетентності однаково важливі і взаємопов’язані: елементи,
притаманні одній компетентності впливатимуть на формування інших.
У змісті всіх навчальних програм послідовно впроваджено
компетентнісний підхід, який відповідає стратегічному напрямку розвитку
освіти в контексті положень Концепції  «Нова українська школа» та показано
особливості запровадження наскрізних змістовних ліній «Екологічна безпека та
сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров'я і безпека»,
«Підприємливість та фінансова грамотність», які відображають провідні
соціально й особистісно значущі ідеї, що послідовно розкриваються у процесі
навчання й виховання.
Наскрізна лінія «Екологічна безпека і сталий розвиток» підсилює
формування в учнів соціальної активності, відповідальності й екологічної
свідомості: збереження, захист довкілля й усвідомлення сталого його розвитку,
готовність брати участь у вирішенні питань навколишнього середовища і
розвитку суспільства.
Наскрізна лінія «Громадянська відповідальність» забезпечує розвиток
соціальної й громадянської компетентностей, розкриває суть поняття
«відповідальний громадянин», визначає вектори його діяльності.
Реалізації здоров’язбережувальної ключової компетентності сприяє
наскрізна лінія «Здоров’я і безпека», орієнтуючи на формування учня як
духовно, емоційно, соціально й фізично повноцінного громадянина, що
дотримується здорового способу життя, активно долучається до облаштування
безпечного для життя й діяльності середовища.
Метою наскрізної лінії «Підприємливість і фінансова грамотність» є
навчання молодого покоління українців ощадливості, раціонального
використання коштів, планування витрат, стимулювання лідерських ініціатив,
прагнення успішно діяти в технологічному швидкозмінному середовищі.
Наскрізні змістові лінії спільні для всіх начальних предметів, є засобом
інтегрування навчального змісту, вони корелюються з окремими ключовими
компетентностями і сприяють формуванню ціннісних і світоглядних орієнтацій
учня, що визначають його поведінку в життєвих ситуаціях. Упровадження
наскрізних змістових ліній у навчальний предмет передбачає розв’язування
завдань реального змісту, виконання міжпредметних навчальних проєктів,
роботу з різними джерелами інформації.
 
4
З урахуванням поетапного переходу закладів освіти на здійснення
діяльності за новим Державним стандартом у 2020/2021 навчальному році
освітня програма Тернопільської класичної гімназії розроблена на основі:
 для 1-2-х класів Нової української школи - Державного стандарту
початкової освіти (затвердженого постановою Кабінету Міністрів
України 21 лютого 2018 р. №87 із змінами, внесеними згідно з
Постановою КМ  № 688 від 24.07.2019 ), Типової освітньої програми для
закладів загальної середньої освіти, розроблену під керівництвом
Савченко О.Я., 1-2 клас (затвердженої наказом МОН України від
08.10.2019 року № 1272 «Про затвердження типових освітніх програм для
1-2 класів закладів загальної середньої освіти»);
 для 3-х класів Нової української школи - Державного стандарту
початкової освіти (затвердженого постановою Кабінету Міністрів
України 21 лютого 2018 р. №87 із змінами, внесеними згідно з
Постановою КМ  № 688 від 24.07.2019 ), Типової освітньої програми,
розроблену під керівництвом Савченко О.Я., 3-4 клас (затвердженої
наказом МОН України від 08.10.2019 року № 1273 «Про затвердження
типових освітніх програм для 3-4 класів закладів загальної середньої
освіти»);
 для 4-х класів - Державного стандарту початкової загальної освіти
(затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2011
№462), розроблена на основі Типової освітньої програми для закладів
загальної середньої освіти І ступеня затвердженої наказом МОН України
від 20.04.2018 р. № 407 «Про затвердження типової освітньої програми
закладів загальної середньої освіти І ступеня».
Початкова освіта НУШ має на такі цикли, як 1-2 і 3-4 класи, що враховують
вікові особливості розвитку та потреби дітей і дають можливість забезпечити
подолання розбіжностей у досягненнях, обумовлених готовністю до здобуття
освіти. Організація освітнього процесу здійснюється із застосуванням
діяльнісного підходу на інтегрованій основі та з переважанням ігрових методів
у першому циклі (1-2 класи) та на інтегровано-предметній основі у другому
циклі (3-4 класи).
Програму побудовано із врахуванням таких принципів:
- дитиноцентрованості і природовідповідності;
- узгодження цілей, змісту і очікуваних результатів навчання;
- науковості, доступності і практичної спрямованості змісту;
- наступності і перспективності навчання;
- взаємозв’язаного формування ключових і предметних
компетентностей;
- логічної послідовності і достатності засвоєння учнями предметних
компетентностей;
- можливостей реалізації змісту освіти через предмети або
інтегровані курси;
- творчого використання вчителем програми залежно від умов
навчання;
 
5
- адаптації до індивідуальних особливостей, інтелектуальних і
фізичних можливостей, потреб та інтересів дітей.
Організація освітньої діяльності початкових класів Тернопільської
класичної гімназії у 2020-2021 н.р. здійснюватиметься в умовах карантинних
обмежень з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-
19), тому, на виконання навчальних планів та вимог Державних стандартів
початкової освіти, передбачається під час організації освітнього процесу,
використовувати цифрові платформи, вебсервери, проведення онлайн-занять,
консультацій, використання відеоматеріалу, презентацій тощо. Це дасть змогу
адаптувати програму до технічних та індивідуальних можливостей учнів і
вчителів, оперативно здійснювати зворотній зв'язок, відстежувати навчальний
поступ кожного учня, диференціювати навчальні завдання.
Розділ 2. Загальний обсяг навчального навантаження та орієнтовна
тривалість і можливі взаємозв’язки освітніх галузей, предметів, дисциплін
Відповідно до Державного стандарту початкової освіти, загальний обсяг
навчального навантаження для учнів:
- 1-х класів становить 805 годин на навчальний рік (тижневе навчальне
навантаження учня – 20 годин);
- 2-х класів становить 875 годин/навчальний рік (тижневе навчальне
навантаження учня – 22 години);
- 3-х класів становить 910 годин/навчальний рік (тижневе навчальне
навантаження учня – 23 години);
- 4-х класів становить 910 годин/навчальний рік (тижневе навчальне
навантаження учня – 23 години).
Детальний розподіл навчального навантаження по предметах висвітлено у
навчальному плані закладу для 1-4 початкових класів (Додаток 1,2,3,4), який
розроблено:
- для 1-2 класів Нової української школи відповідно до Державного стандарту
початкової освіти (затвердженого постановою Кабінету Міністрів України 21
лютого 2018 р. №87 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ  № 688 від
24.07.2019 ), Типової освітньої програми для закладів загальної середньої
освіти, розроблену під керівництвом Савченко О.Я., 1-2 клас (затвердженої
наказом МОН України від 08.10.2019 року № 1272 «Про затвердження типових
освітніх програм для 1-2 класів закладів загальної середньої освіти»);
- для 3-х класів Нової української школи - Державного стандарту початкової
освіти (затвердженого постановою Кабінету Міністрів України 21 лютого 2018
р. №87 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ  № 688 від 24.07.2019 ),
Типової освітньої програми, розроблену під керівництвом Савченко О.Я., 3-4
клас (затвердженої наказом МОН України від 08.10.2019 року № 1273 «Про
затвердження типових освітніх програм для 3-4 класів закладів загальної
середньої освіти»);
- для 4 класів відповідно до Державного стандарту початкової освіти (2011),
типових освітніх програм для закладів загальної середньої освіти (наказ МОН
 
6
України від 20.04.2018 №407 «Про затвердження типової освітньої програми
закладів загальної середньої освіти І ступеня»).
Розподіл навчальних годин за темами, розділами, вибір форм і методів
навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи,
забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів,
зазначених у Типових програмах, Державних стандартах .
Зміст освіти у Тернопільській класичній гімназії реалізується через
впровадження освітніх галузей, які реалізуються через наступні навчальні
предмети:
1 клас
з/п
Освітні галузі Навчальні предмети
1 Мовно-літературна, у тому числі:
- українська мова і література
- іншомовна освіта
 
Українська мова
Англійська мова
2 Математична Математика
3 Природнича, cоціальна,
здоров’язбережувальна,
громадянська й історична галузі
 
Я досліджую світ
 
4 Технологічна Дизайн і технології
5 Мистецька Мистецтво: музичне мистецтво
Мистецтво: образотворче мистецтво
 
6 Фізкультурна Фізична культура
2 клас
з/п
Освітні галузі Навчальні предмети
1 Мовно-літературна, у тому числі:
- українська мова і література
- іншомовна освіта
 
Українська мова
Читання
Англійська мова
2 Математична Математика
3 Природнича, cоціальна,
здоров’язбережувальна,
громадянська й історична галузі
 
Я досліджую світ
 
4 Технологічна Дизайн і технології
5 Інформатична Інформатика
6 Мистецька Мистецтво: музичне мистецтво
Мистецтво: образотворче мистецтво
 
7 Фізкультурна Фізична культура
3 класи
з/п
Освітні галузі Навчальні предмети
1 Мовно-літературна, у тому числі:
- українська мова і література
- іншомовна освіта
 
Українська мова
Літературне читання
Англійська мова
2 Математична Математика
 
7
 
3 Природнича, cоціальна,
здоров’язбережувальна,
громадянська й історична галузі
 
Я досліджую світ
 
4 Технологічна Дизайн і технології
5 Інформатична Інформатика
6 Мистецька Мистецтво: музичне мистецтво
Мистецтво: образотворче мистецтво
 
7 Фізкультурна Фізична культура
4 класи
з/п
Освітні галузі Навчальні предмети
1 Мови і літератури
(мовний і літературний компоненти)
 
Українська мова
Літературне читання
Англійська мова
2 Математика Математика
3 Природознавство Природознавство
4 Суспільствознавство Я у світі
5 Здоров’я і фізична культура Основи здоров’я
Фізична культура
6 Технології Трудове навчання
Інформатика
7 Мистецтво Музичне мистецтво
Образотворче мистецтво
 
З метою створення освітнього розвивального середовища щодо
дослідження мовних одиниць і явищ для опанування початкових лінгвістичних
знань і норм української та англійської мови, формування пізнавального
інтересу, формування комунікативної, читацької та інших ключових
компетентностей, розвитку особистості із застосуванням засобів різних видів
мовленнєвої діяльності, збагачення емоційно-чуттєвого досвіду, розвитку
мовленнєво-творчих здібностей здобувачів освіти у 1-4 початкових класах з
варіативної складової типового навчального плану виділено години для
вивчення освітніх галузей:
- «Мовно-літературної» у 1 класах на предмет «Українська мова» -1 годину;
- «Мовно-літературної» у 2 класах на предмет «Читання» – 1 годину;
- «Мовно-літературної (іншомовна освіта)» у 3 класах на предмет «Англійська
мова» – 1 годину;
- «Мови і літератури» у 4 класах на предмети «Літературне читання» – 1
годину, «Англійська мова» - 1 годину.
Мистецька освітня галузь «Мистецтво» у 1-4-х класах Тернопільської
класичної гімназії реалізується через окремі предмети вивчення за видами
мистецтва: «Музичне мистецтво», «Образотворче мистецтво».
Поділ класів на групи при вивченні окремих предметів (української мови та
англійської мови у 1-4 початкових класах Тернопільської класичної гімназії)
здійснюється відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від
20.02.2002 №128 «Про затвердження Нормативів наповнюваності груп
дошкільних навчальних закладів (ясел-садків) компенсуючого типу, класів
спеціальних загальноосвітніх шкіл (шкіл-інтернатів), груп подовженого дня і
 
8
виховних груп загальноосвітніх навчальних закладів усіх типів та Порядку поділу
класів на групи при вивченні окремих предметів у загальноосвітніх навчальних
закладах», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 06.03.2002 року за
№ 229/6517, із змінами, внесеними згідно з наказом Міністерства освіти N 572 від
09.10.2002, наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту N 921 від
17.08.2012, наказом Міністерства освіти і науки N 401 від 08.04.2016. Згідно з
рішеннями місцевих органів виконавчої влади або органів місцевого
самоврядування класи можуть ділитися на групи і при меншій наповнюваності від
нормативної, а також при вивченні інших предметів за рахунок зекономлених
бюджетних асигнувань та залучення додаткових коштів.
Граничну наповнюваність класів встановлено відповідно до Закону
України «Про загальну середню освіту». При визначенні гранично допустимого
навантаження учнів ураховані санітарно-гігієнічні норми та нормативну
тривалість уроків у 1-х класах – 35 хвилин, 2-4 класах – 40 хвилин.
Розділ 3. Очікувані результати навчання здобувачів освіти
Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті,
визначено завдання, які мають реалізувати вчителі у рамках кожної освітньої
галузі. Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових
компетентностей учнів:
1) вільне володіння державною мовою, що передбачає уміння усно і
письмово висловлювати свої думки, почуття, чітко та аргументовано
пояснювати факти, а також любов до читання, відчуття краси слова,
усвідомлення ролі мови для ефективного спілкування та культурного
самовираження, готовність вживати українську мову як рідну в різних
життєвих ситуаціях;
2) здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та
іноземними мовами, що передбачає активне використання рідної мови в різних
комунікативних ситуаціях, зокрема в побуті, освітньому процесі, культурному
житті громади, можливість розуміти прості висловлювання іноземною мовою,
спілкуватися нею у відповідних ситуаціях, оволодіння навичками
міжкультурного спілкування;
3) математична компетентність, що передбачає виявлення простих
математичних залежностей в навколишньому світі, моделювання процесів та
ситуацій із застосуванням математичних відношень та вимірювань,
усвідомлення ролі математичних знань та вмінь в особистому і суспільному
житті людини;
4) компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій, що
передбачають формування допитливості, прагнення шукати і пропонувати нові
ідеї, самостійно чи в групі спостерігати та досліджувати, формулювати
припущення і робити висновки на основі проведених дослідів, пізнавати себе і
навколишній світ шляхом спостереження та дослідження;
5) інноваційність, що передбачає відкритість до нових ідей, ініціювання
змін у близькому середовищі (клас, школа, громада тощо), формування знань,
умінь, ставлень, що є основою компетентнісного підходу, забезпечують
 
9
подальшу здатність успішно навчатися, провадити професійну діяльність,
відчувати себе частиною спільноти і брати участь у справах громади;
6) екологічна компетентність, що передбачає усвідомлення основи
екологічного природокористування, дотримання правил природоохоронної
поведінки, ощадного використання природних ресурсів, розуміючи важливість
збереження природи для сталого розвитку суспільства;
7) інформаційно-комунікаційна компетентність, що передбачає
опанування основою цифрової грамотності для розвитку і спілкування,
здатність безпечного та етичного використання засобів інформаційно-
комунікаційної компетентності у навчанні та інших життєвих ситуаціях;
8) навчання впродовж життя, що передбачає опанування уміннями і
навичками, необхідними для подальшого навчання, організацію власного
навчального середовища, отримання нової інформації з метою застосування її
для оцінювання навчальних потреб, визначення власних навчальних цілей та
способів їх досягнення, навчання працювати самостійно і в групі;
9) громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями
демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового
способу життя, усвідомленням рівних прав і можливостей, що передбачають
співпрацю з іншими особами для досягнення спільної мети, активність в житті
класу і школи, повагу до прав інших осіб, уміння діяти в конфліктних
ситуаціях, пов’язаних з різними проявами дискримінації, цінувати культурне
розмаїття різних народів та ідентифікацію себе як громадянина України,
дбайливе ставлення до власного здоров’я і збереження здоров’я інших людей,
дотримання здорового способу життя;
10) культурна компетентність, що передбачає залучення до різних видів
мистецької творчості (образотворче, музичне та інші види мистецтв) шляхом
розкриття і розвитку природних здібностей, творчого вираження особистості;
11) підприємливість та фінансова грамотність, що передбачають
ініціативність, готовність брати відповідальність за власні рішення, вміння
організовувати свою діяльність для досягнення цілей, усвідомлення етичних
цінностей ефективної співпраці, готовність до втілення в життя ініційованих
ідей, прийняття власних рішень.
Спільними для всіх компетентностей є такі вміння: читання з розумінням,
уміння висловлювати власну думку усно і письмово, критичне та системне
мислення, здатність логічно обґрунтовувати позицію, творчість, ініціативність,
вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати
рішення, розв’язувати проблеми, здатність співпрацювати з іншими людьми.
У початкових класах навчальна діяльність уперше стає об’єктом
спеціального формування, тому ключова компетентність уміння вчитися
набуває першочергового значення: оволодіння учнями загальнонавчальними
вміннями і навичками (навчально-організаційними, загальнопізнавальними,
контрольно-оцінними) значною мірою визначатиме успішність їхньої
навчальної діяльності.
Враховуючи інтегрований характер компетентності, у процесі реалізації
освітніх програм необхідно використовувати внутрішньопредметні і
 
10
міжпредметні зв’язки, які сприяють цілісності результатів початкової освіти
та переносу умінь у нові ситуації.
Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і
підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та
громадянська компетентності можуть формуватися відразу засобами усіх,
окремих предметів. Виокремлення в навчальних програмах таких наскрізних
ліній ключових компетентностей як “Екологічна безпека й сталий розвиток”,
“Громадянська відповідальність”, “Здоров’я і безпека”, “Підприємливість і
фінансова грамотність” спрямоване на формування в учнів життєвих
компетентностей.
Наскрізні лінії є засобом інтеграції ключових і загальнопредметних
компетентностей, окремих предметів та предметних циклів; їх необхідно
враховувати при формуванні освітнього середовища.
Наскрізні лінії є соціально значимими надпредметними темами, які
допомагають формуванню в учнів уявлень про суспільство в цілому,
розвивають здатність застосовувати отримані знання у різних ситуаціях.
Навчання за наскрізними лініями реалізується насамперед через:
- організацію навчального середовища — зміст та цілі наскрізних тем
враховуються при формуванні духовного, соціального і фізичного середовища
навчання;
- окремі предмети — виходячи із наскрізних тем при вивченні предмета
проводяться відповідні трактування, приклади і методи навчання, реалізуються
надпредметні, міжкласові та загальношкільні проєкти. Роль окремих предметів
при навчанні за наскрізними темами різна і залежить від цілей і змісту окремого
предмета та від того, наскільки тісно той чи інший предметний цикл пов’язаний
із конкретною наскрізною темою;
- предмети за вибором;
- роботу в проєктах;
- позакласну навчальну роботу і роботу гуртків.
Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна
спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення учнів до різних видів
педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також
практична його спрямованість. Доцільно, де це можливо, не лише показувати
виникнення факту із практичної ситуації, а й по можливості створювати умови
для самостійного виведення нового знання, перевірці його на практиці і
встановлення причинно-наслідкових зв’язків шляхом створення проблемних
ситуацій, організації спостережень, дослідів та інших видів діяльності.
Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в
освітньому процесі міжпредметних і внутрішньопредметних зв’язків, а саме:
змістово-інформаційних, операційно-діяльнісних і організаційно-методичних. Їх
використання посилює пізнавальний інтерес учнів до навчання і підвищує рівень
їхньої загальної культури, створює умови для систематизації навчального
матеріалу і формування наукового світогляду. Учні набувають досвіду
застосування знань на практиці та перенесення їх в нові ситуації.
 
11
Контроль і оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти
здійснюється на засадах компетентнісного, діяльнісного, суб'єкт-суб'єктного
підходів та передбачає партнерську взаємодію вчителя, учнів та їхніх батьків
або інших законних представників. Основними функціями оцінювання є
мотиваційна, діагностична, коригувальна, прогностична, розвивальна,
навчальна, виховна, управлінська. Контроль і оцінювання навчальних
досягнень здобувачів освіти передбачає систематичне відстеження їхнього
індивідуального розвитку у процесі навчання. За цих умов контрольно-
оцінювальна діяльність набуває для здобувачів формувального характеру.
Контроль спрямований на пошук ефективних шляхів поступу кожного
здобувача у навчанні, а визначення особистих результатів здобувачів не
передбачає порівняння із досягненнями інших і не підлягає статистичному
обліку з боку адміністративних органів.
Упродовж навчання в початковій школі здобувачі освіти опановують
способи самоконтролю, саморефлексії і самооцінювання, що сприяє вихованню
відповідальності, розвитку інтересу, своєчасному виявленню прогалин у
знаннях, уміннях, навичках та їх корекції.
Вимірювання результатів навчання здобувачів освіти відбувається
шляхом:
 формувального оцінювання, яке допомагає відстежувати
особистісний розвиток здобувачів освіти і хід опановування ними
навчального досвіду як основи компетентності, вибудовувати
індивідуальну траєкторію особистості;
 підсумкового оцінювання, під час якого навчальні досягнення
здобувачів освіти співвідносяться з обов’язковими результатами
навчання, визначеними Державним стандартом.
Навчальні досягнення учнів
- у 1-х класах підлягають, формувальному та підсумковому оцінюванню,
здійснюється вербально; завершальне (підсумкове) оцінювання результатів
навчання має місце лише в кінці навчального року і проводиться з метою
визначення освітніх завдань для реалізації індивідуального підходу до
дитини в процесі подальшого навчання (відповідно до наказу МОН України
від 20.08.2018 № 924 «Про затвердження методичних рекомендацій щодо
оцінювання навчальних досягнень учнів першого класу у Новій українській
школі»);
- у 2-х класах підлягають формувальному та підсумковому (тематичному і
завершальному) оцінюванню, здійснюється вербально (відповідно до
наказу МОН України від 27.08.2019 № 1154 «Про затвердження методичних
рекомендацій щодо оцінювання навчальних досягнень учнів другого
класу»);
- у 3-х класах підлягають формувальному та підсумковому (за рівнями)
оцінюванню, відбувається вербально (відповідно до листа МОН України
«Щодо методичних рекомендацій про викладання навчальних предметів у
закладах загальної середньої освіти у 2020/2021 н.р.» від 11.08.2020 №1/9-
430);
 
12
- у 4-х класах підлягають поточному, формувальному та підсумковому
(тематичному, семестровому, річному) бальному оцінюванню
(відповідно до наказу МОН України від 19.08.2016 року №1009).
Оцінювання навчальних досягнень учнів у 4-х класах здійснюється
вербально з предметів інваріантної складової: «Інформатика», «Музичне
мистецтво», «Образотворче мистецтво», «Основи здоров’я», «Фізична
культура», «Я у світі» та «Трудове навчання».
Вербальні оцінки особистісних досягнень учнів фіксуються
учителем/учителькою відповідно до шкали оцінювання:
- у Свідоцтві досягнень для учнів 1-2 початкових класів двічі на рік – у
жовтні (заповнюється лише його перша частина) та травні (заповнюється перша
і друга частини), відповідно до наказу МОН України від 20.08.2018 № 924 «Про
затвердження методичних рекомендацій щодо оцінювання навчальних
досягнень учнів першого класу у Новій українській школі», відповідно до
наказу МОН України від 27.08.2019 № 1154 «Про затвердження методичних
рекомендацій щодо оцінювання навчальних досягнень учнів другого класу»;
- у Свідоцтві досягнень для учнів 3-х класів двічі на рік – у грудні та
травні (відповідно до листа МОН України «Щодо методичних рекомендацій
про викладання навчальних предметів у закладах загальної середньої освіти у
2020/2021 н.р.» від 11.08.2020 №1/9-430).
Свідоцтво досягнень виготовляється у двох екземплярах: один –
видається учневі, другий екземпляр вкладається в особову справу учня. У
свідоцтві досягнень учитель фіксує розгорнуту інформацію про навчальний
поступ учня/учениці у гімназії протягом навчального року з усіх предметів
вивчення за показниками, які відповідають визначеним типовою освітньою
програмою та Державним стандартом початкової освіти очікуваним
результатам навчання, та надає рекомендації щодо подальшого навчання.
Документ підписують учитель і батьки, директор.
Прогрес школяра протягом року відслідковується за щоденниками
педагогічних спостережень, учнівським портфоліо, результатами
діагностувальних робіт, що мають містити компетентнісно орієнтовані
завдання. Діагностувальні роботи можуть бути усними, письмовими, у формі
тестових завдань чи комбіновані, можуть передбачати практичну роботу тощо.
Форму роботи, зміст завдань, спосіб зворотного зв’язку учитель добирає
самостійно з урахуванням особливостей учнів класу. Обсяг діагностувальних
робіт визначають з розрахунку прогнозованого часу на виконання окремих
завдань учнями, з урахуванням їх готовності до виконання того чи іншого
завдання. Результати діагностувальних робіт учнів 1-3-х класів зберігаються у
портфоліо учня і не фіксуються у класному журналі.
Оцінювання навчальних досягнень учнів 3-х класів відбувається вербально
за рівнями: високий, достатній, середній, початковий;до журналу записуються
лише результати завершального (підсумкового) оцінювання за кожен семестр;
річне оцінювання здійснюється на підставі результатів оцінювання за ІІ
семестр. Результати навчання зазначаються на відповідних сторінках
 
13
навчальних предметів, використовуючи такі позначення: П - початковий рівень,
С – середній рівень, Д – достатній рівень, В – високий рівень.
При вербальному оцінюванні використовуються як усні, так і письмові
оцінні судження, які характеризують процес навчання і відображають
кількісний і якісний його результати: ступінь засвоєння знань і вмінь з
навчальних предметів та характеристику особистісного розвитку учнів.
Характеристика особистісного розвитку учнів відображає самостійність,
відповідальність, комунікативність, уміння працювати в групі, ставлення до
навчальної праці, рівень прикладених зусиль, сформованість
навчальнопізнавальних інтересів, ціннісних орієнтирів та загальнонавчальних
умінь тощо та здійснюється вербально під час поточного контролю.
Об’єктивність і точність оцінок забезпечуються такими критеріями:
 якість знань (міцність, повнота, глибина, узагальненість,
системність, дієвість)
 сформованість ключових і предметних компетентностей, способів
навчальної діяльності (виконання за зразком, за аналогією, в нових ситуаціях)
 досвід елементарної творчої діяльності (частково-пошуковий і
пошуковий рівні)
 досвід емоційно-ціннісного ставлення до навколишнього світу, до
інших людей, до самого себе.
Формувальне оцінювання має на меті: відстежувати особистісний
розвиток здобувачів освіти і хід опановування ними навчального досвіду як
основи компетентності, підтримати навчальний розвиток дітей; вибудовувати
індивідуальну траєкторію їхнього розвитку; діагностувати досягнення на
кожному з етапів процесу навчання; вчасно виявляти проблеми й запобігати їх
нашаруванню; аналізувати хід реалізації навчальної програми й ухвалювати
рішення щодо корегування програми і методів навчання відповідно до
індивідуальних потреб дитини; мотивувати прагнення здобути максимально
можливі результати; виховувати ціннісні якості особистості, бажання
навчатися, не боятися помилок, переконання у власних можливостях і
здібностях.
Формувальне оцінювання передбачає організацію учителем діяльності
учнів щодо усвідомлення ними цілей та очікуваних результатів навчання,
способів їх досягнення та визначення подальших навчальних дій щодо
покращення досягнень за результатами зворотного зв'язку.
Застосування формувального оцінювання уможливлює розв'язання таких
освітніх завдань:
 підтримання бажання вчитися та прагнути максимально можливих результатів;
 сприяння оптимальному темпу здобуття освіти учнів;
 формування в учнів упевненості у собі, усвідомлення своїх сильних сторін;
 формування в учнів рефлексивного ставлення до власних помилок і розуміння
їх як невід'ємних етапів на шляху досягнення успіху;
 забезпечення постійного зворотного зв'язку щодо сприйняття та розуміння
учнями навчального матеріалу;
 
14
 здійснення діагностування особистісного розвитку та навчальних досягнень
учнів на кожному з етапів навчання.
Об'єктами формувального оцінювання є процес навчання учнів, а також
результат навчальної діяльності на певному етапі навчання.
Орієнтирами для здійснення формувального оцінювання є вимоги до
обов’язкових результатів навчання та компетентностей учнів початкових
класів, визначені Державним стандартом початкової освіти. При цьому
особливості дитини можуть впливати на темп навчання, внаслідок чого вона
може досягати вказаних результатів раніше або пізніше від завершення
зазначеного циклу навчання. Тому, календарно-тематичне планування
освітнього процесу вчителем має бути гнучким і динамічним, зорієнтованим на
сприяння поступу учнів за індивідуальною траєкторією навчання та розвитку.
Формувальне оцінювання здійснюється шляхом:
- постійного педагогічного спостереження учителя за навчальною та ін.
видами діяльності учнів та коментарів самого учня, інших учнів, учителя;
- застосування різних прийомів отримання зворотного зв’язку щодо
розуміння, застосування учнями навчального матеріалу;
- визначення динаміки нарощування якісних показників - результатів
навчання у поточній навчальній діяльності;
- поточного аналізу змістового накопичення учнівського портфоліо;
- самооцінювання і взаємооцінювання результатів навчання учнів;
- співбесід із батьками учнів для врахування їх думки щодо особистісного
розвитку, соціалізації, тощо.
Під час організації формувального оцінювання рекомендовано
дотримуватись алгоритму діяльності вчителя під час організації
формувального оцінювання (наказ МОН України від 20.08.2018 № 924 ««Про
затвердження методичних рекомендацій щодо оцінювання навчальних
досягнень учнів першого класу у Новій українській школі»):
1) формулювання об’єктивних і зрозумілих для учнів навчальних цілей;
2) ознайомлення учнів із критеріями оцінювання;
3) забезпечення активної участі учнів у процесі оцінювання;
4) забезпечення можливості й уміння учнів аналізувати власну діяльність
(рефлексія);
5) корегування спільно з учнями підходів до навчання з урахуванням
результатів оцінювання.
Підсумкове оцінювання передбачає зіставлення навчальних досягнень
здобувачів з обов’язковими результатами навчання, визначеними Державним
стандартом.
Облік результатів завершального (підсумкового) оцінювання у 1-2
початкових класах здійснюється з урахуванням динаміки зростання рівня
навчальних досягнень учня/учениці, фіксується учителем у свідоцтві досягнень.
Підсумкове оцінювання у 3-х початкових класах передбачає узагальнення
інформації про навчальний поступ учнів протягом навчального року, при цьому
не передбачає проведення окремих діагностичних робіт. Результати
підсумкового завершального оцінювання учитель визначає на основі власних
 
15
педагогічних спостережень, результатів тематичного оцінювання, аналізу
учнівських портфоліо та фіксує у Класному журналі і свідоцтвах досягнень.
Поточне, тематичне, семестрове, річне оцінювання навчальних досягнень
учнів 4-х початкових класів фіксується у Класному журналі й табелях
навчальних досягнень учнів.
Здобувачі початкової освіти (учні 4-х початкових класів) проходять
державну підсумкову атестацію (ДПА), яка здійснюється лише з метою
моніторингу якості освітньої діяльності закладів освіти та (або) якості освіти.
Завдання для ДПА розробляються з урахуванням компетентнісного підходу.
Об’єктами контролю у процесі навчання у початковій школі є
складники предметних компетентностей: знання про предмети і явища
навколишнього світу, взаємозв’язки і відношення між ними; вміння та навички
застосовувати засвоєні знання; досвід творчої діяльності; ціннісні ставлення.
Структурними компонентами контролю навчальних досягнень учнів є
перевірка та оцінювання результатів навчальної діяльності.
За формою організації навчально-пізнавальної діяльності учнів перевірка
може бути: індивідуальною, груповою, фронтальною; за способом – усною
(бесіда, розповідь учня), письмовою (самостійні і контрольні роботи, перекази,
диктанти, у тому числі окремі тестові, компетентнісні завдання тощо), а також
практичною (дослід, практична робота, навчальний проект, учнівське
портфоліо, спостереження, робота з картами, заповнення таблиць, побудова
схем, моделей тощо).
Перевірка навчальних досягнень учнів здійснюється за допомогою різних
методів, вибір яких зумовлюється особливостями змісту навчального предмета,
його обсягом, рівнем узагальнення, віковими можливостями учнів. Для
перевірки навчальних досягнень учнів необхідно застосовувати завдання різних
когнітивних рівнів: на відтворення знань, на розуміння, на застосування в
стандартних і змінених навчальних ситуаціях, уміння висловлювати власні
судження, ставлення, оцінки.
Оцінювання – процес встановлення рівня навчальних досягнень
учня/учениці в оволодінні змістом предмета відповідно до вимог чинних
навчальних програм. Його результатом є педагогічна оцінка, яка
відображається в оцінювальних судженнях і висновках
учителя/учительки вербально, рівнях, в балах. Оцінювання у початковій
школі ґрунтується на врахуванні рівня досягнень учня/учениці, а не
ступеня його невдач. Результати оцінювання навчальних досягнень
учнів є конфіденційною інформацією, доступною лише для дитини та її
батьків (або осіб, що їх замінюють). Вона обговорюється лише під час
індивідуальних зустрічей учителя з учнем/ученицею та його/її батьками
або консультацій з фахівцями, які беруть участь у розробленні
індивідуальної траєкторії розвитку учня.
 
Розділ 4. Вимоги до осіб, які можуть розпочинати здобуття початкової
 
16
 
освіти
Відповідно до Закону «Про освіту» стаття 12 п.4,5 «початкова освіта
здобувається, як правило, з шести років. Діти, яким на початок навчального
року виповнилося сім років, повинні розпочинати здобуття початкової освіти
цього ж навчального року», «особи з особливими освітніми потребами можуть
розпочинати здобуття початкової освіти з іншого віку».
Вимоги до дітей, які розпочинають навчання у початковій школі, мають
враховувати досягнення попереднього етапу їхнього розвитку.
Період життя дитини від п’яти до шести (семи) років (старший
дошкільний вік) визначається цілісною зміною її особистості, готовністю до
нової соціальної ситуації розвитку. Пріоритетом цього процесу є формування і
розвиток базових особистісних якостей дітей: спостережливості, допитливості,
довільності поведінки, міжособистісної позитивної комунікації,
відповідальності, діяльнісного і різнобічного освоєння навколишньої дійсності
та ін. Потенційно це виявляється у певному рівні готовності дитини до
систематичного навчання – фізичної, соціальної, емоційно-ціннісної,
пізнавальної, мовленнєвої, творчої.
Зберігаючи наступність із дошкільним періодом дитинства, початкова
школа забезпечує подальше становлення особистості дитини, її фізичний,
інтелектуальний, соціальний розвиток; формує здатність до творчого
самовираження, критичного мислення, виховує ціннісне ставлення до держави,
рідного краю, української культури, пошанування своєї гідності та інших
людей, збереження здоров’я.
До 1-4-х класів Тернопільської класичної гімназії зараховуються учні
відповідно до «Порядку зарахування, відрахування та переведення учнів до
державних та комунальних закладів освіти для здобуття повної загальної
середньої освіти» (наказ МОН України від 16.04.2018 року №367,
зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.05.2018 року за
№564/32016).
Розділ 5. Форми організації освітнього процесу
В умовах реалізації компетентнісного підходу одним із основних завдань
сучасного закладу освіти є формування активної інтелектуальної особистості,
яка має достатній рівень культури, володіє знанням основ наук, здатна
креативно мислити, проявляти ініціативу, творчо вирішувати життєві і
професійні завдання. Формування такої особистості забезпечує використання в
освітньому процесі різноманітних форм організації навчання, які створюють
умови для активної навчальної діяльності школярів.
Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку:
 формування компетентностей;
 розвитку компетентностей;
 перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей;
 корекції основних компетентностей;
 комбінований урок.
 
17
Також формами організації освітнього процесу можуть бути нестандартні
уроки: екскурсії, віртуальні подорожі, уроки-концерти, уроки-імпровізації,
уроки-ігри, уроки-театралізації, уроки-змагання, уроки творчості, уроки-
конкурси, квести, уроки-конференції, уроки-вікторини, інтерактивні уроки
(уроки з навчанням одних учнів іншими), інтегровані, бінарні уроки, проблемні
уроки тощо. Ці форми здійснюють емоційний вплив на дітей, підтримують
інтерес до навчання, забезпечують інтелектуальний розвиток, спонукають до
ініціативи, формують навички взаємодії з іншими учасниками освітнього
процесу. Використання нестандартних організаційних форм потребує
розумного їх дозування та врахування специфіки навчального предмета і
вікових особливостей школярів.
Результативною активною освітньою формою організації заняття є
діяльність в малих групах, бригадах і ланках (у тому числі робота учнів у парах
змінного складу). У груповій навчальній діяльності учнів успішно формуються
уміння вчитися, планувати, моделювати, здійснювати самоконтроль,
взаємоконтроль, рефлексію тощо. Важливу роль вона відграє у реалізації
виховної функції навчання: в процесі взаємодії виховується взаєморозуміння,
взаємодопомога, колективність, відповідальність, самостійність, уміння
доводити і відстоювати свою точку зору, культура ведення діалогу. Контакти й
обмін думками, під час групової діяльності, істотно активізують роботу всіх
учнів - членів групи, стимулюють розвиток мислення, сприяють розвитку і
вдосконаленню їх мовлення, поповненню знань, розширенню індивідуального
досвіду. Успіх такої роботи залежить від уміння вчителя комплектувати групи,
організовувати роботу в них, розподіляти свою увагу так, щоб кожен учасник
відчував зацікавленість педагога у кінцевому успіху і плідних міжособистісних
взаєминах.
Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи
конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних
очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів.
Ефективність освітнього процесу залежить від правильного педагогічно
обґрунтованого вибору форм організації навчання, який забезпечується
глибоким і всебічним аналізом освітніх, розвивальних і виховних можливостей
кожної з них. Форми організації освітнього процесу можуть уточнюватись та
розширюватись у змісті окремих предметів за умови виконання вимог
Державного стандарту та окремих предметів протягом навчального року.
Розділ 6. Опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення
якості освіти
Система внутрішнього забезпечення якості освіти у закладі складається з
наступних компонентів:
- кадрове забезпечення освітньої діяльності;
- навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності;
- матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності;
- якість проведення навчальних занять;
 
18
- моніторинг досягнення учнями результатів навчання
(компетентностей).
Освітню діяльність у початкових класах здійснюють досвідчені
кваліфіковані педагоги, які пройшли підвищення кваліфікації (відповідно до
плану): дистанційний курс навчання у веб-форматі на сайті https://ed-
era.com/nus , онлайн платформі «nus-english.com.ua», взяли участь у очних
тренінгах для вчителів НУШ (відповідно до Плану заходів на 2017 - 2029 роки
із запровадження Концепції реалізації державної політики у сфері
реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа»,
затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 13.12.2017 №
903-р), є учасниками гімназійних, міських, обласних і міжнародних методичних
заходів та впроваджують сучасні методики, технології в освітньому процесі.
У Річному плані діяльності Тернопільської класичної гімназії на 2020-
2021 н.р. передбачено проведення різних форм методичних заходів з метою
подолання труднощів та ефективного впровадження Державних стандартів
початкової освіти в рамках Концепції «Нова українська школа», розвитку і
формування інформаційних компетентностей педагогів для організації
дистанційної, змішаної форм навчання.
Відповідно до Положення про конкурсний відбір проектів підручників для 1-2
класів закладів загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства
освіти і науки України від 16.03.2018 року №248 «Про затвердження
Положення про конкурсний відбір проектів підручників для 1-2 класів закладів
загальної середньої освіти», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України
26.03.2018 р. за № 359/31811, наказу Міністерства освіти і науки України від 02
квітня 2018 року № 310 «Про проведення конкурсного відбору проектів
підручників для 1 класу закладів загальної середньої освіти», наказу МОН
України від 01.11.2018 року №1190 «Про проведення конкурсного відбору
проектів підручників для 2 класу закладів загальної середньої освіти», наказу
МОН від 07.11.2019 № 1409 «Про проведення конкурсного відбору підручників
для здобувачів повної загальної середньої освіти і педагогічних працівників у
2019-2020 роках (3 клас)» вчителі Тернопільської класичної гімназії взяли
участь у конкурсному відборі та обрали наступні підручники за якими
навчатимуться учні 1,2,3-х класів закладу у 2020-2021 навчальному році, а
саме:
1 клас
з/п
 
Назва підручника Автори
 
1 Українська мова. Буквар
(у 2-х частинах)
 
Вашуленко М.С., Вашуленко О.В.
 
2 Англійська мова
(з аудіосупроводом)
 
Герберт Пухта, Гюнтер Гернгрос,
Пітер Льюіс-Джонс
 
3 Математика Корчевська О.П., Козак М.В.
4 Я досліджую світ
(у 2-х частинах)
 
Гільберг Т.Г., Тарнавська С.С.,
Гнатюк О.В., Павич Н.М.
5 Мистецтво Калініченко О.В., Аристова Л.С.
 
19
 
2 клас
з/п
 
Назва підручника Автори
 
1 Українська мова та читання
(у 2-х частинах)
 
Вашуленко М.С., Дубовик С.Г.
(частина 1);
Вашуленко О.В. (частина 2)
 
2 Англійська мова
(з аудіосупроводом)
 
Герберт Пухта, Гюнтер Гернгрос,
Пітер Льюіс-Джонс
3 Математика Будна Н.О., Беденко М.В.
4 Я досліджую світ
(у 2-х частинах)
 
Гільберг Т.Г., Тарнавська С.С.,
Павич Н.М.
 
5 Мистецтво Островський В.М., Федун Г.П.
3 клас
з/п
 
Назва підручника Автори
 
1 Українська мова та читання
(у 2-х частинах)
 
Вашуленко М.С., Всильківська Н.В.,
Дубовик С.Г. (частина 1);
Вашуленко О.В. (частина 2)
 
2 Англійська мова
(з аудіосупроводом)
 
Г.К. Мітчел,
Марілені Малкогіанні
3 Математика Будна Н.О., Беденко М.В.
4 Я досліджую світ
(у 2-х частинах)
 
Гільберг Т.Г., Тарнавська С.С.,
Грубіян Л.В., Павич Н.М.
5 Мистецтво Островський В.М., Федун Г.П.
Освітній простір 1-3 початкових класів НУШ обладнано з
урахуванням вимог новітніх освітніх технологій і методів навчання у
початковій школі, відповідно до  Методичних рекомендацій щодо
організації освітнього простору Нової української школи (наказ МОН
України від 23.03.2018р. №283 «Про затвердження методичних
рекомендацій щодо організації освітнього простору Нової української
школи»). Кабінети 1-4-х початкових класів закладу обладнано мобільними
одномісними робочими місцями, що дозволяє (за необхідності) змінювати
освітній простір. У всіх приміщеннях є технічні засоби навчання (проектор або
телевізор). Наявність тематичного ілюстрованого матеріалу, методичної
літератури, роздаткового матеріалу для учнів, навчальних таблиць, літератури
для дітей тощо створюють комфортне середовище для роботи та відпочинку.
З метою неперервного відстеження результатів впровадження
Державного стандарту початкової освіти, їх прогнозування та коригування
перед педагогічними працівниками гімназії стоять завдання щодо організації
діяльності внутрішньої системи якості освіти:
 
20
 здійснювати науково-методичний супровід педагогів, які
впроваджують новий Державний стандарт початкової освіти; надання адресної
допомоги;
 контроль за виконанням навчальних планів та освітньої програми,
якістю знань, умінь і навичок учнів, розробка рекомендацій щодо їх
покращення;
 моніторинг та оптимізація соціально-психологічного середовища
закладу освіти;
 створення необхідних умов для підвищення фахового
кваліфікаційного рівня педагогічних працівників;
 активізувати роботу з формування цифрової культури педагогів,
розвитку інформаційно-комунікаційної компетентності вчителів початкових
класів і вчителів-предметників.
Дані завдання будуть реалізовуватись через:
- проходження курсів підвищення кваліфікації педагогами;
- участь педпрацівників у методичних заходах гімназійного, міського,
обласного рівнів;
-  проведення заходів, тижнів фахової майстерності;
- участь у професійних конкурсах;
- поширення перспективного педагогічного досвіду;
- роботу над методичною проблемою;
- спостереження за освітньою діяльністю учнів;
- виконання діагностичних (контрольних) робіт;
- анкетування, бесіди.
Аналіз результатів моніторингу дасть можливість відстежувати стан
впровадження Державного стандарту початкової освіти в рамках Концепції
«Нова українська школа» та вчасно приймати необхідні управлінські й
педагогічні рішення.